Christiaan van der Klaauw Real Moon Tides Black Aventurine
Світ земної геології сповнений неймовірних явищ, які за своєю захопливістю не поступаються науковій фантастиці. Будь то «Печера кристалів» розміром з автобус, у Чихуахуа в Мексиці, стародавні травертинові тераси Памуккале в Туреччині або «Мостова гігантів» із 40 000 гексагональних колон – у Північній Ірландії. По всьому світу існує безліч утворень, що нагадують нам, що ми живемо на дивовижній планеті. Крім того, є менші камені, кристали, дорогоцінні камені і мінерали, які можуть бути настільки ж захоплюючими завдяки своїм естетичним і фізичним властивостям.
Наприклад, опали виділяються приголомшливою різноманітністю візуальних ефектів. Деякі з них нагадують космічні галактики, глибини океану та навіть містичні світи. А вісмут виглядає як матеріал, що прибув прямо із всесвіту Трансформерів, з неймовірними різнокольоровими геометричними кристалами, вбудованими один в одного. Це лише два приклади із сотень захоплюючих формацій, які протягом тисячоліть цінуються людьми як дорогоцінне або напівдорогоцінне каміння.
При цьому всі вони різняться по чистоті. Наприклад, скромний прозорий кварц, знайомий більшості з нас, іноді може бути пофарбований або мати блискучі вкраплення слюди, схожі на зірки. Часто зустрічаються й інші мінерали та дорогоцінні камені з включеннями, які, як правило, поступаються за цінністю їх більш чистим побратимам. Однак іноді включення містять такі ж дивовижні та цінні мінерали, завдяки яким вигляд каменю стає чимось не з цього світу. А опали, за визначенням, сповнені включень...
Синє авантюринове скло
Ці неймовірні витвори природи надихають людей імітувати рідкісні ефекти, використовуючи спеціальні технології, наприклад склодувна справа.
Зі склодувної справи і почалася історія авантюрину, секретної техніки, яка так високо цінувалася, що дала свою назву феномену в мінералогії, який, ймовірно, колись надихнув майстрів на створення авантюринового скла.
Важко сказати, хто насправді винайшов цю техніку, але міські легенди свідчать, що ця техніка була відома ще древнім єгиптянам, а Вікіпедія згадує перський амулет з авантюринового скла 12-го століття. Найраніші історичні документи про нього відносяться до Італії 17-го століття, де скло було випадково відновлено на острові Мурано, можливо, завдяки знаменитій родині склодувів на ім'я Міотті. Незалежно від того, хто був першим, і чи була технологія створена навмисно чи випадково, авантюринове скло стало основним відкриттям склодувного мистецтва та ювелірної справи принаймні за останнє століття. І нещодавно воно почало завоювати годинникову справу.
Мінеральний авантюрин
То що таке авантюрин? Не дивно, що більшість людей думає, що це мінерал.
Існує три основні типи «авантюринів». Авантюриновий польовий шпат і авантюриновий кварцит, обидва вважаються напівдорогоцінним камінням. Крім них, існує авантюринове скло.
Мінеральний авантюрин включає мікроскопічні кристали слюди, які надають напівпрозорому кристалу вигляду зоряного неба, що мерехтить з тисячею зірок. Він зустрічається досить часто (частіше ніж чистий кварц), а його кольори включають всю гамму зеленого, синього, червоного, помаранчевого, рожевого, жовтого і від коричневого до сірого. При цьому польовий шпат червоно-коричневої гами часто називають «сонячним каменем», а зелені кварцити можуть вважатися індійським жадобою. Але ці мінерали – не те, що зазвичай має на увазі більшість людей, коли говорить про авантюрин.
Більш широко відомим як авантюрин, насправді є скло. Авантюрин - це, перш за все, техніка виробництва скла, яка передбачає включення металевих кристалів у розплавлений діоксид кремнію, та формування у середовищі з низьким вмістом кисню, щоб досягти утворення металевих кристалів та кольору самого скла.
Вважається, що створення авантюрину було невдалим експериментом, намагаючись створити щось інше з використанням такого процесу (можливо, гематину). Скло, що вийшло, було широко відоме як «золотий камінь», проте, протягом історії, воно отримувало різні назви.
Червоно-коричневий авантюрин, циферблат Jaquet Droz
Відмінності у кольорах скла обумовлені металами, що включаються до розплаву, і специфічними температурами, при яких утворюються скло та кристали. У найпоширеніших технологіях виготовлення авантюрину використовуються оксиди міді (разом із невеликими добавками оксидів інших металів, які хімічно нейтралізують оксиди), що дозволяє утворюватись металевим кристалам.
Скло витримують за певної температури і потім запечатують його в низько-кисневому чані, щоб воно повільно охолоджувалося, формуючи кристали всередині скла. Таким методом виробляють червоно-коричневе скло з яскраво-золотими мідними кристалами, інші оксиди металів створюють інші варіації. Кобальт або марганець можна використовувати для отримання сріблястих кристалів, а саме скло при цьому варіюватиметься від синього до фіолетового кольору. Цей варіант особливо часто використовується у справі годинника, оскільки циферблати з темно-синього авантюрину виглядають дуже ефектно. Існують також версії, засновані на оксидах хрому, які забезпечують яскраві білі кристали та темно-зелений колір скла.
Менш відомий колір, який нещодавно відкрили виробники скла, - це чорний авантюрин.
Christiaan van der Klaauw Real Moon 1980 Black Aventurine
Натуральна версія мінералу маловідома, а чорне авантюринове скло стало доступним лише в останнє десятиліття. На сьогодні воно залишається настільки рідкісним, що майже неможливо знайти точні відомості про те, який з мінералів надає йому чорний колір.
Історично, чорне скло виготовлялося за допомогою комбінації сірки, заліза та вуглецю, або дихромату калію. Основним металевим елементом в дихроматі калію є хром, який є ключовим інгредієнтом при виготовленні нержавіючої сталі, що означає, що чорний авантюрин може вироблятися яскравими кристалами хрому в поєднанні з високою концентрацією калію, що фарбує дихромату, скло.
Хоча і ненатуральний, авантюрин вражаюче красивий і дотепер уникав пильної уваги любителів годинника. Він сяє і іскриться, але не так, як діаманти чи золото. Він має зрілість і стиль, який з часом починаєш цінувати ще більше.
Деякі бренди використовують синій, червоний та зелений авантюрин, але чорний, з великих годинникових виробників, використовує лише «Christiaan van der Klaauw».
Чорний авантюрин нагадує зоряне небо глибокої ночі і був би чудовим матеріалом для астрономічного годинника. Донедавна більшість, якщо не всі авантюринові циферблати для годинника в астрономічній тематиці, виготовлялися з синього кобальтового авантюрину. І ось «Christiaan van der Klaauw», нарешті, змінив цей тренд, випустивши свій перший і, можливо, єдиний у своєму роді чорний авантюриновий циферблат в і без того неймовірної моделі «Planetarium».
Christiaan van der Klaauw Planetarium Black Aventurine
Цей годинник, один з найбільш приголомшливих сучасних астрономічних годинників, що вже існує з синім авантюриновим циферблатом, став ще на крок ближче до небес. Темно-синій колір скла допомагає кристалам кобальту іскритися, як зірки на вечірньому небі. Але синій, це не те саме, що глибока чорнота. Чорний авантюрин «Christiaan van der Klaauw» йде ще далі, створюючи враження приголомшливої величі космосу, яке є тлом для найменшого планетарію у світі.
Перехід від темно-синього кольору до чорного не виглядає особливо радикальним, але візуально це величезна та дуже драматична зміна. При цьому Planetarium - не єдина нова модель з авантюрином: бренд також створив у нових, чорних версіях Real Moon Tides і Real Moon 1980, вже відомі з синім циферблатом.
Згодом ситуація може змінитися, але те, що король астрономічного годинника першим створює годинникові небеса за допомогою цього матеріалу, виглядає символічним. Бренд явно непохитний у своїй відданості астрономічним ускладненням, а його релізи на «Baselworld» 2018 та співпраця з іншими брендами продовжують демонструвати феноменальний годинник із першокласною естетикою. У цьому загадковий чорний авантюрин, оточений легендами, є чудовим підтвердженням.
